Історія скаутингу

Історія світового скаутингу

Скаутський рух, виникнувши на початку ХХ століття використовував досвід дитячих і молодіжних організацій, таких як “Соколи”, YMCA, деяких гімнастично-спортивних громад і клубів. Але базова платформа та сама ідея скаутингу була сформована і організована зусиллями генерала Баден-Пауелла – легендарної особи, національного героя Британії, засновника скаутського руху, якого в скаутингу називають просто Б-П.

Можливо, ваш переглядач не підтримує формату цього зображення. Роберт Баден-Пауелл (Robert Stephenson Smyth Baden-powell) народився 22 лютого 1857 року в Лондоні в сім’ї професора-богослова. Батьки не ставили собі за мету рано посадити хлопчика за книги, за свідченням самого Б-П, “ранні роки були повні уроками життя на відкритому повітрі: пошуками рідких кольорів, рослин, метеликів, знайомства з деревами, з життям птахів, із звичками тварин”. Разом зі своїми друзями, часом навіть без дорослих, маленький Сті, як його звали вдома, плавав на човнах, подорожував на конях, вчився готувати їжу на вогнищі, полював, спостерігав. Всі ці якості, отримані ще в дитинстві, Б-П розвивав все життя. Закінчивши в 1876 році престижну школу і витримавши в цьому ж році іспит на офіцерський чин, Роберт стає суб-лейтенантом і вирушає до Індії, де служить до 1884 року. Саме у Індії у нього формується концепція навчання і виховання солдатів-розвідників за допомогою вправ, бесід, тренувань, які згодом були ним описані в книгах “Висліджування і розвідка” (Reconnaissance & Scouting) 1881 року і “Пам’ятка розвідника” (Aids to scouting) 1899 року. При чому, Баден-Пауелл приділяє увагу не лише формуванню практичних навичок та умінь, але і дає загальні характеристики засобів і способів, за допомогою яких можуть розвиватися фізичні якості і якості характеру, необхідні для розвідника. Необхідно відмітити, що книга “Aids to scouting” не була книгою призначеною спеціально для підлітків і хлопців, як може здатися, вона була вузько-спеціалізованим посібником-інструкцією для навчання бойових розвідників. Лише згодом вона була перероблена відповідно до умов англійського юнацтва і лягла в основу програмної книги скаутингу: “Scouting for boys” 1907 року.

У 1884 році після служби в Індії, капітан-ад’ютант Баден-Пауелл прямує до Південної Африки у складі експедиційного корпусу, потім три роки служить на Мальті, де вивчає історію острова і Ордена Іоаннітів, який також знайшов своє віддзеркалення в системі скаутингу. 1894 рік Б-П проводить в Англії, очікуючи на відставку або нове призначення, а в листопаді 1895 року відбуває до Південної Африки, де бере активну участь в розвідувальних діях, а потім в англо-бурській війні 1899-1902 років, яка стала одним з передвісників глобальних воїн ХХ століття. В ході війни гарнізон міста Мефкинга під керівництвом лорда Едуарда Сесиля і командуванням полковника Баден-Пауелла протягом дев’яти місяців був оточений бурами і був вимушений тримати оборону при неймовірному співвідношенні сил: 1000 англійців проти 12000 бурів і зулуських племен, що воювали на їх стороні. “Саме в цей час, – згадував пізніше Б-П, – лорд Сесиль …зібрав міських хлопчиків і утворив з них загін, дав їм форму і навчив строю, і, можу вас запевнити, вийшла молодецька і дуже корисна бригада.” Це вдале рішення, оскільки хлопчики несли службу зв’язку, спостереження і охорону окремих об’єктів, що дозволило відтягнути десятки солдатів безпосередньо на лінії бойових дій. При цьому хлопчики проявили максимум організованості і дисципліни, чітко і правильно виконуючи команди свого командира – такого ж хлопчика. Баден-Пауелл згадував неодноразово приклади надзвичайної сміливості цих хлопчиків, які проникаючись відповідальністю дорученої їм справи віддавали всі сили для виконання важких, а часто і смертельно небезпечних завдань. Після зняття облоги Мефкинга багато хлопчиків було нагороджено бойовими нагородами за допомогу англійському командуванню. У 1900 році після зняття облоги Б-П отримує звання генерал майора, а пізніше – титул лорда. 1903-1907 роки можна вважати поворотними в житті і кар’єрі Баден-Пауелла. Саме у ці роки почала виявлятися схильність до активної громадської діяльності і “думка про необхідність на користь батьківщини створити нову систему виховання підростаючого молодого покоління Англії або, принаймні, внести до нього зміни і заповнити пробіли існуючої системи”. Ця думка стає для нього все яснішою і визначнішою. Баден-Пауелл з позиції дослідного військового оцінив результати англо-бурської війни і зробив висновки зовсім не на користь Англії. Один з них це те, що бури, не дивлячись на гіршу технічну оснащеність, були набагато краще підготовлені в моральному і фізичному плані, що, безумовно, було їх безперечною перевагою і втратою британської армії та суспільства в цілому. Інша обставина, з якою зіткнувся Б-П в Англії, це те, що англійська молодь була надмірно захоплена спортом як видовищем, забуваючи про саморозвиток і самовдосконалення через спорт.

Одним з результатів громадської діяльності Б-П, що почалася, став табір на острові Браунси в 1907 році, де засновник на практиці застосував систему-концепцію “скаутинг”, що остаточно сформувалася. Успіх перевершив всі очікування. У дітей виник живий інтерес до цього своєрідного табірного життя на відкритому повітрі. Цікавий факт, що всі витрати на табір склали 55 фунтів, 2 шилінги і 8 пенсів (734,00 грн.) – сума досить невелика для табору, спорядження і харчування 22 хлопчаків.

У цьому ж 1907 року була написана “Scouting for boys”- основна книга скаутингу – підручник лісового життя, лицарських вчинків, опис захоплюючих пригод. Книга вийшла у вигляді шести брошур масовим накладом. У перший же рік видання книги (1908) послідували додаткові наклади. Книга ставала популярною у всьому світі і разом з книгою по всьому світу крокував і СКАУТИНГ. Зараз книга переведена на більш, ніж 35 мов світу.

Проте навряд чи БП передбачав участь в Скаутингу дівчаток і жінок. 4 вересня 1909 року в Лондоні відбувся загальноанглійський зліт бой-скаутів. Серед 11 тисяч хлопчиків, присутніх на велодромі поряд з тимчасовим виставковим залом-палацом «Кришталевий», БП помітив групу дівчаток з семи осіб. Одягнені вони були в білі блузи, сині спідниці і довгі чорні панчохи. Ці дівчата не були першими, які зацікавилися скаутингом, в скаутську організацію вже входило 6 тисяч дівчаток, але зареєстровані вони були як бой-скаути. Ситуація вимагала свого вирішення. При цьому доводилося враховувати консервативні погляди англійського суспільства на виховання дівчаток, для яких вважалося непристойним ходити в походи і займатися спортом. Необхідно було передбачити спеціальні скаутські дівочі програми з відмінними від хлопчачих, видами діяльності, що орієнтовані на ведення домашнього господарства і підготовку до материнства, а не на спілкування з природою. Але, якщо на виникнення дівочої гілки БП спочатку не розраховував, то при появі її перших учасниць, він одразу визнав необхідність їх самостійності і незалежності від бой-скаутингу. У листопаді 1909 року в газеті штаб-квартири руху бой-скаутів був опублікований «План організації герл-гайдів». Така назва з’явилася не випадково. У Індії існував знаменитий корпус провідників (гайдів), відомий своєю спритністю і безстрашністю в будь-якій ситуації. На їх честь БП і вирішив назвати новий дівочий рух. Керівництво дівочою гілкою взяла на себе сестра Роберта Баден Пауелла – Агнесс. Був обраний спеціальний комітет, за допомогою якого вона адаптувала «Скаутинг для хлопчиків» в довідник для дівчаток. Сталося це в 1910 році, і ця дата вважається роком формального народження гайдівського руху у Великобританії.

У віці 53 років в 1910 році БП вирушає у відставку і повністю присвячує себе розвитку скаутингу. Подорожуючи світом з метою надання допомоги скаутським організаціям, він зустрічає Олав Соумс, яка стала в 1912 році його дружиною. Це стає новою щасливою сторінкою не лише в житті БП, але і всього гайдівського руху. Олав стала Головним комісаром Руху гайдів і сприяла поширенню скаутських ідей у всьому світі. Пізніше, в 1920 році в Лондоні відбулася перша зустріч скаутів – Джемборі, на якому увечері 6 серпня Бі-Пі був проголошений Головним скаутом всього світу. На зборі прийняли головну скаутську емблему – лілію, яка вказувала на картах північ.

Вже 1921 року світовий скаутський рух налічував понад 2 000 000 членів, і за цієї нагоди король Юрій V відзначив Б-П почестю, іменуючи його бароном з титулом лорд Бейден-Пауєл оф Гілвел. До кінця свого життя Бейден-Пауел подорожував з метою розвитку Скаутингу, листувався із скаутськими провідниками багатьох країн і постійно писав на скаутські теми, ілюструючи свої статті і книжки власними малюнками. Так виникли дві організації ВОСР (Всесвітня Організація Скаутського Руху) і ВАГГГС(Всесвітня Асоціація Герл-Гайдов і Герл-скаутів). Всесвітня Організація Скаутського Руху є об’єднанням національних скаутських організацій, до складу яких входить понад 22 млн. осіб віком від 7 до 21 року в 150 країнах світу. Число скаутів за останніх 25 років збільшилося вдвічі. В рамках ВОСР, розвиток в деяких громадах, зокрема після Другої Світової Війни, призвів до того, що багато асоціацій-членів прийняли до своїх лав дівчаток деяких або всіх вікових категорій при змішаному дорослому керівництві. Як наслідок, ВОСР перетворилася на змішану Організацію, відкриту для хлопчиків і дівчаток, ВАГГГС залишилася незмінною. Серед Організацій – членів ВОСР розрізняють чотири різні типи:

1. Лише хлопчики – всі члени відносяться до ВОСР.

2. Хлопчики і дівчатка – всі члени відносяться до ВОСР.

3. Хлопчики і дівчатка – хлопчики є членами ВОСР, дівчатка – членами ВАГГС (такі організації називаються Національними Організаціями Скаутів і Гайдів.

4. Лише дівчатка – всі є членами ВАГГГС.

Скаути всього світу спілкуються між собою, знаходять собі друзів в інших країнах. Кожні чотири роки одній країні випадає честь провести Всесвітній скаутський табір – Джемборі. Джемборі – це величезне наметове містечко зі своїми проспектами, торгівельними центрами, місцями розваг і цікавими активітетами. Фактично, це десятиденне свято для кращих з кращих. Хочеш – йди на смугу перешкод (з одним “але” – якщо попадеться відповідний квиток, який ти витягуєш увечері, не дивлячись. Квиток можна спробувати обміняти в одному із спеціальних місць.), де і повисиш на колодах над водою, і в канаві з гряззю викупаєшся, хочеш – в Село Глобального Розвитку (Global Development Village), де дізнаєшся багато нового про певний вид діяльності людини, хочеш – гуляй собі по “вулицях” Джемборі, бери участь в Walk-in-activities (актівітети, вільні для відвідин). Джамборі бувають не лише всесвітні, але і національні. Це табори в межах країни.

СКАУТИНГ В УКРАЇНІ

Початок розвитку Скаутингу на Україні пов’язаний з розвитком першої скаутської організації, яка діяла на західній частині України і називалася «ПЛАСТОМ». Перші осередки Пласту почали діяти в м. Львів в 1911 році. Засновником «Пласта» був Олександр Тісовський, а також його друзі та однодумці Петро Франко і Іван Чмола. Але не лише у Львові почали виникати скаутські загони і патрулі.

У м. Єкатеринославі (нині Дніпропетровськ) перші згадки про скаутинг датуються 1916 роком і пов’язані вони з ім’ям засновника першої організації – 23-и річного студента гірничого інституту, Терентьєва. Складне, але цікаве життя було у першого скаута. Складне, оскільки дуже важким, на той час, був стан в країні, як економічний, так і політичний. Найбільш вдалим періодом діяльності скаутської дружини в Єкатеринославі були 1916 і 1917 роки, коли владу очолювали більшовики, які не лише не заважали розвитку скаутингу в місті, а навпаки допомагали: тканиною для скаутської форми, продовольчими наборами тощо. У місті в період з 1916 по 1919 роки існувала одна скаутська дружина, яка складалася із загонів, а загони у свою чергу – з патрулів. Дружина діяла на базі деяких катеринославських шкіл і була відкрита як для хлопців, так і для дівчат. Проіснувала вона до 1924 р. Далі організацію було розформовано, а її діяльність заборонена. В архівах збережені деякі накази відносно подальшої долі скаутських керівників і вихователів, і на превеликий жаль, вона не була солодкою. Їм було заборонено вести будь-яку роботу з дітьми, займати керівні або інші посади.

Дуже цікаву скаутську організацію створила молодь м. Суми. Скаутська організація почала діяти на початку 20-х років і свою діяльність досить успішно розповсюдила на навколишні села, налічуючи в своїх рядах понад 500 членів. Але це лякало міський уряд. Річ у тому, що скаутинг став дуже небезпечним конкурентом для необхідної уряду комсомольської організації. У жовтні 1922 року з боку уряду була ініційована перевірка роботи організації, в ході якої був виявлений високий рівень роботи її членів. Може саме тому вже після жовтня 1922 року жодних згадок про скаутську організацію м. Суми і її засновників не було. Всі ці організації діяли окремо одна від одної, і всі вони проіснували зовсім недовго. Вже на початку 20-х років нашого століття Скаутинг був заборонений урядом країни, тому подальша діяльність скаутських керівників і вихователів, особливо в східних частинах України, стала неможливою. Але, не дивлячись на перешкоди з боку уряду Радянського Союзу, на території західної частини України продовжувала своє успішне існування УСО «Пласт», так подальший розвиток Скаутингу в Україні пов’язаний з діяльністю саме «Пласта». У період з 1911 по 1930 г.г. «Пласт» розширювався; почав видавничу діяльність: у 1921 р. виходить перше видання посібника пласта «Життя в Пласті». У цьому ж 1921 р. починають діяти перші частини Пласту поза кордонами України серед молоді, яка внаслідок еміграцій опинилася в Польщі, Чехо-Словаччині, на Закарпатті. Коли в 1930 р. «Пласт» охопив значну кількість шкільної і ремісничій молоді, постійно проводилися походи і табори, влада (а на той час західна частина України вже увійшла до складу Радянського Союзу), прийшла до остаточного рішення знищити скаутську організацію. Так, 26 вересня 1930 р. «Пласт» був знищений, його майно арештоване, але організація продовжувала існувати, діючи нелегально. Новий етап в розвитку Скаутингу в Україні почався десь в 1985 р., коли окремі осередки Пласту почали діяти відкрито. А вже весною 1990 р. була зібрана перша засновницька конференція «Пласта» в Львові. У жовтні цього ж року був розроблений проект статуту організації. 29 грудня 1992 року Міністерством Юстиції був зареєстрований статут української скаутської організації «Пласт». У 1994 р. в Києві зареєстрована Асоціація Гайдів України (АГУ) на чолі з Гулевською Ганною. У 1996 р. в Ялті – Асоціація скаутів України (АСУ) на чолі з Бочарниковим С. У 1997 р. в Києві – скаутська організація «СІЧ» на чолі з Б.Скребцовим, окрім того з 1996 року, за скаутським методом починає будувати свою роботу громадська організація «Спілка дитячих та юнацьких організацій м.Києва «СПОК» на чолі з Кузьменком О.

Щороку в різних куточках Україні, з’являються і реєструються нові скаутські формування – Кривий ріг, Харків, Запоріжжя, Павлоград тощо. Сьогодні можна однозначно говорити про те, що Скаутинг в Україні відродився і, є насправді незалежним, неполітичним, громадським, дитячо-молодіжним рухом. В Україні активно розвиваються і працюють декілька десятків скаутських організацій і окремих скаутських груп.

Девіз скаутів — «Будь напоготові!» (англ. Ве Prepared); англійською він скорочується до перших букв так само, як прізвище засновника скаутського руху (Б.П.). Походження цієї фрази пов’язане з патріотичним характером руху скаутів. Баден-Пауелл писав 12 лютого 1908 в статті в журналі «Бойскаутинг»: «Будьте готові померти за свою країну, якщо буде потрібно; отже коли настане момент, виходьте з будинку з впевненістю і без роздуму про те, вб’ють вас чи ні».

Скаути всього світу використовують девіз «Будь напоготові!» рідними мовами.

Армянська: Միշտ պատրաստ (дословно: всегда готов: Мишт Патраст)

Арабська: Kun Musta’idan

Азербайджанська: Daima Hazir

Білоруська: Напагатове

Болгарська: Бъди готов

Китайська: 準備

Хорватська: Budi Pripraven

Чеська: Bud Připraven

Голандська: Weest Paraat

Англійська: Be Prepared

Есперанто: Estu preta

Естонська: Ole Valmis

Тагальська: Laging Handâ (дословно: всегда готов)

Финська: Ole valmis

Французька: Sois Prêt либо Toujours Prêt

Грузинська: იყავი მზად (íq’avi mzad)

Німецька: Allzeit bereit!

Грецька: Έσω Έτοιμος

Іврит: היה נכון (heye nachon)

Угорська: Légy Résen

Ірландська: Bí Ullamh

Італійська: Sii Preparato

Японська: そなえよつねに

Киргизька: Dayar Bol

Латишська: Esi Modrs

Латина: Estote Parati

Литовська: Budek

Македонська: Буди спреман

Малайська: Selalu Bersedia

Мальтійська: Kun Lest

Монгольська: Белен бол

Норвезька: Alltid Beredt

Пушту: Tayar Osay

Фарсі: Aamaadeh Baash

Польська: Czuwaj

Російська: Будь готов

Сербська: Буди спреман

Албанська: Ji Gati либо Pergatitu

Словенська: Bodi pripravljen! либо Bud Pripavany

Іспанська: Siempre Listo або Siempre Alerta

Шведська: Var redo

Тайська: จงเตรียมพร้อม

Туркменська: Daima Häzir

Уйгурська: Tayyar Bol

Українська: Будь Напоготові

В’єтнамська: Sắp Sẵn

Якутська: Бэлэм буол

Казахська: «Дайын бол»

ВКонтакте Twitter Додати Розсилка RSS
Сайт розроблено в Творчiй майстернi "Культбаба"